flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Співвідношення понять “послуга” та “роботи” в контексті розгляду судом господарських спорів

02 липня 2019, 10:17

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) серед дій, які боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора за зобов’язанням, нарівні з передачею майна, також передбачено і виконання роботи та надання послуги. Проте у багатьох випадках вказані поняття врегульовують майже однакові відносини, що в свою чергу, породжує помилки їх правової кваліфікації. Така спорідненість настільки суттєва, що в юридичній літературі навіть зазначається, що «з точки зору особи, яка надає послугу, відповідна дія є «роботою», а для того, кому (в інтересах кого) вона виконується, – «послугою».

Сумбур пояснюється тим, що до 2004 року в законодавстві послуги і роботи були синонімами, розділення відбулося у ЦК України, потім продовжилося у законах і підзаконних нормативно правових актах. Для потреб публічних закупівель визначення послуг і робіт особливе, регулюється ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Для всіх інших різниця між послугами і роботами полягає у тому, що саме оплачується( процес(послуги) чи результат( роботи)). У зобов’язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов’язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а в зобов’язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її надання.

В чинному законодавстві дані поняття визначені таким чином.

Згідно із ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:

- предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою упредметнений (матеріалізований) результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі. Основним результатом при надання послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги;  

- виконуючи взяту на себе роботу за договором підряду, підрядник зберігає певну самостійність, яка виражається в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість виконання окремих операцій. Щодо договорів про надання послуг чинним законодавством не передбачений контроль з боку замовника за процесом надання йому послуги виконавцем, хоча він і є можливим за наявності згоди сторін, вираженої в конкретних умовах договору;

- юридичним завершенням договору підряду є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, і ця процедура, на відміну від договору про надання послуг, також врегульована чинним законодавством.

Таким чином, основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага при розгляді господарських справ(встановлення дійсних правовідносин між сторонами спору) - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги.

 

Суддя Господарського суду

Волинської області                                                                          А.С. Вороняк