Неприпустимість та відповідальність за зловживання процесуальними правами в господарському процесі

З прийняттям нового Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом ГПК України), з'явилися нові вимоги до учасників процесу. Однією з таких вимог  є неприпустимість зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами при розгляді судової справи не допускається.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданням господарського судочинства, зокрема неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності.

Нормами ГПК України  визначено перелік дій з боку учасника судового процесу, які суд буде розцінювати протиправними, та такими, що порущують закон.

          Серед таких дій є:

          Подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана);

          Подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин;

          Заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

           Подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

           Подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

           Необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

             Укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

В разі зловживання процесуальними правами, учасником судового процесу, суд  застосовує до нього наступні заходи процесуального примусу.

Відповідно до ст. 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є:

            Попередження. Застосовується судом до учасників судового процесу за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) ст. 133 ГПК України.

            Видалення із залу судового засідання.  Суд приймає таке рішення в разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) ст. 133 ГПК України.

            Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.  Застосовується судом, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин. В такому випадку, суд може постановити ухвалу  про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем, ст. 134 ГПК України.

            Штраф.  Про стягнення штрафу в дохід державного бюджету, судом постановляється окрема ухвала, крім того, штраф стягується тільки з фізичної особи, оскільки  це є індивідуальна відповідальність учасника судового процесу.

Необхідно звернути увагу, що про застосування заходів процесуального примусу судом виноситься ухвала, п.2 ст.131 ГПК України, яка в подальшому може бути оскаржена, в порядку чинного законодавства України.

Штрафні санкції у грошовому розмірі законодавцем встановлено в розмірі від 1762 грн. до 17 620 грн., а саме:

- за  невиконання процесуальних обов'язків , зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

           - зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

           - неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

          - невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

          - порушення заборон, встановлених ч. 10 ст. 188 ГПК України.

Штрафні санкції у грошовому розмірі від 8 810 грн. до 88 100 грн. встановлено в наступних випадках:

          - у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків,

          -  повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами;

          - повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення,

            - триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів

Варто зауважити, що категорія зловживання правами, відома не тільки українській судовій практиці, а і міжнародному законодавству і практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у ст.17 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950р. № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.»

Крім вищезазначеного, частиною 2 статті 246 ГПК передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства.

Водночас, невиконання окремої ухвали є підставою для застосування до порушника адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 ст.185-6 КУпАП, або кримінальної відповідальності відповідно до ст.382 КК України.

У разі, якщо зловживання допускаються з боку учасників процесу, представленими адвокатами/прокурорами, то суддя вправі поставити окремі ухвали і направити їх до відповідних органів для вирішення питання про притягнення зазначених осіб до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, чинне процесуальне законодавство містить достатньо механізмів, для того щоб забезпечити дотримання сторонами судового процесу своїх процесуальних обов’язків, спрямованих на реальний захист суб’єктів господарювання від дій, що застосовуються для маніпулювання судовою системою, затягування розгляду справи тощо

Суддя господарського суду

Волинської області                                                                                   Шум М.С.