Міжнародний комерційний арбітраж: поняття, правова природа та його види

Міжнародний комерційний арбітраж — це будь-який арбітраж незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою. Тобто це недержавний орган, який формується з осіб, що обираються сторонами або призначаються відповідно до порядку, погодженого ними, або в порядку, встановленому законом.

Міжнародний комерційний арбітраж відіграє важливу роль, як альтернативний засіб вирішення спорів, що виникають у відносинах міжнародної торгівлі та широко застосовується у практиці українських компаній та їхніх іноземних партнерів. Вони активно використовують у своїх контрактах арбітражні застереження, якими підпорядковують можливі спори різним арбітражним інституціям.

Зазначений орган вирішує спори, що виникають з цивільно-правових відносин, пов'язаних із здійсненням міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва. Суб'єкти такого роду спорів - фізичні та юридичні особи різних або однієї країни. Арбітри вирішують спори на основі відповідних норм міжнародного права, керуючись умовами контрактів, враховуючи міжнародні торговельні звичаї.

Коли сторони зовнішньоекономічного контракту укладають арбітражну угоду та підпорядковують спір арбітражу, вони виключають спори, що можуть виникнути з таких контрактів, з юрисдикції державних судів. Державні суди не мають права розглядати спори, що є предметом арбітражної угоди, коли про це повідомили сторони, за винятком випадків, коли така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Це положення є одним з базових у системі міжнародного комерційного арбітражу, оскільки забезпечує обов’язковість арбітражних угод, та знайшло закріплення в основних міжнародних конвенціях з питань арбітражу. Зокрема, ст.2 Нью-Йоркської конвенції 1958 р. встановлює, що «суд договірної держави, якщо до нього потрапляє позов з питання, стосовно якого сторони уклали арбітражну угоду, зобов’язаний … направити сторони до арбітражу…», ст. VІ Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р., а також у ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

У преамбулі Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» вказано, що цей Закон виходить з визнання корисності арбітражу (третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму законодавстві.

Найбільшою популярністю для вирішення зовнішньоекономічних спорів користується міжнародний комерційний арбітраж, що володіє рядом переваг: відносна швидкість розгляду, добровільність підпорядкування спору арбітражу, конфіденційність розгляду спорів (за умови включення відповідних застережень до арбітражних угод), можливість здешевити арбітражний розгляд(відмовитися досліджувати певні доказів, а саме документи та показання свідків). Оплата за розгляд спору здійснюється окремо за погодинну роботу арбітрів, послуги секретаріату, оренду залу та супутні витрати(послуги юристів).

Існує два види міжнародного комерційного арбітражу: інституційний та ad hoc (для конкретного випадку/справи).

Інституційний комерційний арбітраж є постійно діючим органом, створеним, як правило, при торговій палаті, торговельно-промисловому союзі або асоціації. Такі органи діють на підставі своїх статутів, регламентів, мають секретаріати, в них ведеться список арбітрів.

Арбітраж ad hoc створюється тільки для вирішення конкретного спору і після винесення рішення припиняє своє існування.

На даний час арбітражний процес має змішаний континентально-англо-американський характер, оскільки в більшості арбітражів спори розглядаються колегіально та арбітри походять з різних країн.

Найбільш популярні центри Міжнародного комерційного арбітражу:

- Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати (МТП, ІСС) у Парижі, створений у 1923 році;

- Лондонський міжнародний арбітражний суд (ЛМАС, LCIA), організований у 1892 році;

- Американська арбітражна асоціація (AAA), що виникла у 1926 році;

- Арбітражний інститут Стокгольмської торгової плати, заснований у 1917 році;

- Міжнародний центр з вирішення інвестиційних спорів (МУВС, ICSID), що створений у 1966 році і входить до складу Всесвітнього Банку;

- Центр арбітражу та медіації Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ, WIPO) - підрозділу ООН, що діє з 1994 року у Женеві.

Міжнародний комерційний арбітраж є одним з найбільш важливих інститутів сучасного міжнародного приватного права, який деталізуються та уніфікуються в першу чергу враховуючи тенденції вирішення комерційних спорів, як інституційними арбітражами і арбітражами ad hoc.

Недержавна природа міжнародного комерційного арбітражу відрізняє його від господарських судів в державі.

Подібний (альтернативний) порядок вирішення спорів зарекомендував себе, як ефективний в сучасних умовах введення бізнесу чи комерційній діяльності.

Суддя Господарського суду

Волинської області                                                              Вороняк А.С.