flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Забезпечення позову у суді

22 листопада 2017, 11:07

Питання, пов’язані з вжиттям судом заходів щодо забезпечення позову є важливими для господарського процесу. Складність їхнього застосування, насамперед, полягає у необхідності дотримання балансу прав та інтересів учасників процесу, виходячи з того, що вони є рівними перед законом і судом. Необхідність зваженого підходу в цих питаннях зумовлена тим, що вжиття заходів щодо забезпечення позову може завдати шкоди відповідачу, а невжиття таких заходів – потягнути збитки або неможливість виконання судового рішення позивачем.

Інститут забезпечення позову спрямований на реальне і повне відновлення майнових прав учасників господарського процесу, порушених внаслідок неправомірних дій інших осіб. Мета забезпечення позову — гарантувати належне і правильне виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову – це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду про присудження у випадках, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Господарський процесуальний кодекс України присвячує процедурі забезпечення позову лише три статті (66-68). Також з даного питання є роз’яснення Вищого господарського суду України, зокрема, Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16.

Стаття 66 ГПК передбачає право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вжити заходів із забезпечення позову. Зазвичай заяву про забезпечення позову подає сам позивач.

Разом з тим, слід звернути увагу: її можуть подати й треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, оскільки вони користуються правами позивача в процесі (пункт 1 постанови № 16 ВГСУ). Крім того, просити забезпечення позову вправі як позивач за первісним позовом, так і за зустрічним позовом.

Вказаний перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, є вичерпним.

Забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дозволено на будь – якій стадії провадження в справі за умови, що невжиття таких заходів ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 66 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

Відповідно до статті 66 ГПК забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Наявність цих підстав необхідна, інакше безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушення прав та інтересів сторін у справі, що є неприпустимим.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Перелік цих заходів є вичерпним. Тобто суд не може задовольнити заяву про забезпечення позову в спосіб, інший ніж дозволяється законодавством.

Щоб усунути будь-яку можливість зловживання правом на забезпечення позову, стаття 67 ГПК містить список заходів, які для забезпечення позову не допускаються.

Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії.

Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 67 ГПК про забезпечення позову виноситься ухвала, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Ухвала повинна відповідати вимогам, установленим у ст. 86 ГПК. У ній також зазначається, який саме вид забезпечення позову вживається, мотиви застосування цього виду. Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.

Зазначена ухвала з урахуванням ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 4 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Крім того слід зауважити, що подаючи заяву про забезпечення позову, необхідно сплатити судовий збір. Його розмір становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – підпункт 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

 

Суддя господарського суду

Волинської області (у відставці)                                                                        С. В. Бондарєв