Огляд судової практики Верховного Суду щодо застосування положень ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»

Матеріали справи не містять доказів того, що компетентні органи не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина незвернення з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави, листи якими прокурор повідомив відповідні органи про звернення до суду від їх імені не свідчать про дотримання абз. 3 ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Вищевикладена позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 р. у справі №914/1844/18, з повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91049657