Судова практика

Судова практика

  Оскільки  основний договір не був укладений у зв’язку з недосягненням сторонами згоди щодо його умов, то  відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого попереднім договором  

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до іншого Товариства про стягнення 300 000,00 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що за умовами укладеного між сторонами попереднього договору вони зобов’язалися у майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна - основний договір на умовах і в порядку, визначених цим попереднім договором. Проте основний договір з вини відповідача не було укладено, у зв’язку з чим позивач наголошував про наявність в нього підстав для повернення сплаченого ним забезпечувального платежу у сумі 100 000,00 грн і стягнення з відповідача штрафу у сумі 200 000,00 грн згідно з відповідним пунктом попереднього договору.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн забезпечувального платежу, в іншій частині позову відмовлено.

 ВС/КГС погодився з судовими рішеннями, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов’язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як убачається з п.5.5 попереднього договору,  сторони передбачили, що у випадку відмови відповідача від укладення основного договору або у разі неукладення основного договору з позивачем чи зазначеною ним третьою особою (іншим покупцем) із вини відповідача у строк, установлений у цьому договорі, відповідач зобов’язується сплатити на користь позивача штраф у подвійному розмірі забезпечувального платежу.

Водночас, як установив суд, постановою приватного нотаріуса заявникові – відповідачу відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу у зв’язку з тим, що сторони повідомили нотаріусу про недосягнення домовленостей із приводу укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна.

Отже, оскільки основний договір не був укладений у зв’язку з недосягненням сторонами згоди щодо його умов, то відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності у виді штрафу, передбаченого умовами попереднього договору.

Детальніше з текстом постанови Касаційного господарського суду  Верховного Суду від 18  грудня 2019 року у справі №911/1274/18 можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84008725