Справи в господарському суді порушуються за позовними заявами.
Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право повернути її у разі недотримання позивачем вимог статей 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України ( далі ГПК України) щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви.
Позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою, чи особою, посадове становище якої не вказано. Наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати і підлягає поверненню.
Позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Відомості про місцезнаходження включаються до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців».
Найбільш поширеною підставою для повернення позовних заяв без розгляду є, зокрема, недолучення доказів надсилання відповідачеві як копії самої заяви, так і копій доданих до неї документів. Такими доказами є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Підставою для повернення позовної заяви без розгляду є також неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір з розрахунку 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Реквізити та ставки сплати судового збору до господарського суду знаходяться на сайті господарського суду Волинської області (http://vl.arbitr.gov.ua).
При цьому, слід зазначити, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Зокрема, за поданим у здійсненні виконавчого провадження позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження") судовий збір сплачується таким чином, як зазначено в абзаці першому цього підпункту.
Якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Особливої уваги заслуговує питання відповідності доказів, долучених до позовної заяви, вимогам ст. 36 ГПК України.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК України).
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Заступник голови
господарського суду
Волинської області С.Т. Філатова
_03_03.png)
