Спір щодо правомірності використання земельної ділянки приватним підприємцем у підприємницькій діяльності без правовстановлюючих документів підлягає розгляду в порядку господарського судочинства

15 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.03.2018р. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 01.08.2018р. у цивільній справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, і прийняла постанову, в якій зазначила наступне.

Суди установили, що земельна ділянка площею 0,5311 га належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, категорія – землі житлової та громадської забудови. Згідно з актом обстеження зазначеної земельної ділянки, складеного 04.11.2016р. представниками департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів і управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, а також депутата Хмельницької міської ради, встановлено, що ОСОБА_1 не оформила право користування земельною ділянкою, плату за користування землею не сплачує, ділянка огороджена сіткою та використовується як платна стоянка автомобільного транспорту. У зв'язку із самовільним використанням відповідачкою земельної ділянки як платної стоянки автомобільного транспорту Хмельницька міська рада звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Згідно з додатком 1 до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.01.1998р. № 3024 «Про надання дозволу на видачу забудовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій, надання дозволу на проведення цих робіт, внесення змін в рішення міськвиконкому» приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на видачу архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на тимчасове влаштування стоянки на 200 автомобілів площею 0,64 га до початку будівництва житлового будинку. 11 лютого 1998 року комісією у складі представників служб м. Хмельницького складено акт вибору вказаної вище земельної ділянки для влаштування автомобільної стоянки на 200 автомобілів. Замовником є приватний підприємець ОСОБА_1. Відповідно до архітектурно-планувального завдання № 23 від 05.02.1998р., затвердженого головним архітектором м. Хмельницького, викопіювання плану м. Хмельницького, схеми інженерних мереж замовником тимчасової автомобільної стоянки є приватний підприємець ОСОБА_1. Тобто з 1998 року відповідачка саме як приватний підприємець використовувала спірну земельну ділянку. Станом на 1998 рік регулювання земельних відносин здійснювалося відповідно до вимог ЗК України 1990 року, який втратив чинність 01 січня 2002 року. У цій справі рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради у 1998 році приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на видачу забудовнику дозволу для виготовлення технічної документації для встановлення на ній стоянки на 200 автомобілів до початку будівництва житлового будинку. У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували оформлення ОСОБА_1 як фізичною особою чи приватним підприємцем права користування земельною ділянкою, яка належить до комунальної власності м. Хмельницького. Тобто на час звернення з позовом до суду,  ОСОБА_1 є суб’єктом підприємницької діяльності, використовує спірну земельну ділянку як платну стоянку автомобільного транспорту, що не заперечувалося відповідачкою, правовстановлюючі документи на нерухоме майно та на спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 відсутні. Отже, правовідносини з користування земельною ділянкою виникли між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 і Хмельницькою міською радою з приводу здійснення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності на земельній ділянці, яка належить Хмельницькій міській раді. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди помилково розглянули цей спір у порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини в цій справі виникли щодо земельної ділянки, яка використовується відповідачем як платна автомобільна стоянка, тобто для здійснення підприємницької діяльності.

 Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №686/19389/17 можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82095809.