Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом.
Умовами набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю є: 1) добросовісність користування земельною ділянкою, яке полягає у невчиненні особою перешкод власнику земельної ділянки у реалізації ним свого права власності на це майно протягом 15 років; 2) відкритість користування, яке має бути очевидним для усіх інших осіб; 3) безперервність користування протягом 15 років; 4) відсутність документів, які б свідчили про наявність у громадянина прав на цю земельну ділянку.
Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, врахували умови набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю та зазначили, що позивач не надав доказів на підтвердження факту користування ним земельною ділянкою протягом 15 років. Надані позивачем докази про сплату податку за землю датовані 2012, 2013 та 2014 роками і не охоплюють всього того періоду, про який зазначив позивач, тобто 15 років, суди дослідили та надали їм правову оцінку.
Детальніше з текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 729/608/17 (провадження №14-648цс18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82095850.
_03_03.png)
