Під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження слід враховувати, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав

Під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження слід враховувати, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав

У справі № 909/1411/13 до місцевого господарського суду подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги.

Ухвалою місцевого господарського суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження було задоволено.

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду було скасовано, у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження - відмовлено.

Касаційний господарський суд Верховного Суду, залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, зазначив таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

З повним текстом постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.01.2019р. у справі № 909/1411/13 можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79429885.

За повідомленням заступника голови суду Войціховського Віталія Антоновича