flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Повторний розгляд спору, створює юридичну невизначеність, позбавивши перше рішення будь-якої законної сили, а також скасування остаточного рішення суду з порушенням принципу юридичної визначеності не може бути виправданням його невиконання

08 серпня 2019, 16:34

Під час розгляду заяви "ТОВ "БУШБМ-ПЛЮС" проти України" Європейським судом було встановлено, що національними судами розглянуто позов підприємства-заявника до державного підприємства про зняття спального корпусу з балансу підприємства та підключення його до мереж пансіонату і позов державного підприємства -1 до регіонального відділення Фонду державного майна України у місті Севастополі та підприємства-заявника про визнання недійсним договору купівлі-продажу спального корпусу пансіонату.

У названому рішенні Європейський суд зазначив, що в обох провадженнях підприємство-заявник мало спір з тією самою стороною - державою, представленою двома її підприємствами. До того ж суть спору підприємства-заявника з державою була однаковою. З огляду на наведене Європейський суд дійшов висновку, що повторний розгляд спору створив юридичну невизначеність, позбавивши перше рішення будь-якої законної сили, а також звернув увагу, що скасування остаточного рішення суду з порушенням принципу юридичної визначеності не може бути виправданням його невиконання. У зв'язку з цим Європейський суд констатував порушення пункту 1 статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Європейський суд також зауважив, що повторний розгляд спору, який був вирішений остаточним рішенням суду, позбавив у зв'язку з цим перше рішення законної сили і становив незаконне втручання у володіння майном. Окрім того, він зазначив, що не можна вважати, що суспільний інтерес, який би переважав над основоположним принципом юридичної визначеності та правами підприємства-заявника, виправдовував повторний розгляд спору і в результаті подальше визнання недійсним права власності підприємства-заявника. З огляду на це Європейський суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди повинні застосовувати практику Європейського суду як джерело права.

Під виконанням рішення Європейського суду слід розуміти виплату відшкодування, а також вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру щодо відновлення порушених прав, визначених в рішенні Європейського суду, та заходів загального характеру, спрямованих на усунення підстави для надходження до Європейського суду аналогічних заяв проти України.

Зі змістом зазначеного рішення та правовими позиціями Європейського суду можна ознайомитися на сайті Міністерства юстиції України в рубриці "Захист інтересів держави в Європейському суді", на сайті бази даних практики Європейського суду НІЮОС, в інформаційно-пошукових системах "Ліга" та "Законодавство", збірнику нормативно-правових актів "Офіційний вісник України".