flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Позовні вимоги до юридичної та фізичної особи можуть бути об’єднані в одне провадження (цивільне) у разі коли від вирішення першої вимоги прямо залежить вирішення іншої

11 червня 2019, 09:26

15 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Миколаївської ОДА на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 15.11.2018р. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26.12.2018р. у цивільній справі №469/1346/18 за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області до Березанської РДА, приватного підприємця ОСОБА_10, ОСОБА_6, треті особи: ТОВ «Метроном», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ДП «Очаківське лісомисливське господарство», Миколаївська ОДА, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, в якій засвідчила наступне:

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 06.09.2004р. № 833, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду на 49 років ТОВ «Метроном» земельну ділянку із земель Очаківського ДЛГ в зоні відпочинку Коблеве, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сторонами за вказаною позовною вимогою є юридичні особи, а тому така вимога підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріально-правових відносин у їх сукупності за вказаною позовною вимогою свідчить про те, що така вимога не може розглядатися в одному провадженні з іншими позовними вимогами, оскільки ці вимоги не є однорідними, нерозривно не пов`язані між собою і від вирішення однієї з них не залежить вирішення інших. ТОВ «Метроном» є суб`єктом господарської діяльності, а тому правовідносини, що виникли між Березанською РДА та ТОВ «Метроном» щодо передачі в 2004 році в оренду спірної земельної ділянки під розміщення кемпінгу, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, заявляв вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень Березанської РДА щодо земельної ділянки, визнання недійсними договору купівлі-продажу та державного акта на вказане майно, а також його витребування у власність держави від нинішнього володільця - фізичної особи ОСОБА_6. Прокурор вказував, що оспорювані розпорядження Березанської РДА від 06.09.2004р. № 833 та від 07.02.2005р. № 102 щодо надання спочатку в оренду, а потім у власність земельної ділянки державного лісового фонду є незаконними. Всі інші вимоги є похідними від зазначених. При цьому посилався на те, що незаконність розпорядження Березанської РДА щодо надання у власність спірної земельної ділянки від 07.02.2005р. № 102 нерозривно пов`язана з незаконністю розпорядження цього органу від 06.09.2004р. № 833. Саме оспорюваним розпорядженням Березанської РДА від 06.09.2004р. № 833 на порушення вимог ст. 149 ЗК України спірну земельну ділянку фактично було вилучено з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» та змінено її цільове призначення шляхом затвердження проекту відведення земельної ділянки ТОВ «Метроном» для рекреаційного призначення та надання її в оренду на 49 років.

Отже, від вирішення питання про визнання незаконним розпорядження щодо вилучення земельної ділянки із постійного користування та зміни її цільового призначення залежить вирішення спору в частині визнання незаконним розпорядження щодо її передачі у приватну власність.

Повернення майна у володіння держави через віндикаційний позов, суть якого полягає у витребуванні власником свого майна із чужого володіння, може бути досягнуто виключно за обов`язкової наявності такої передумови, як визнання судом незаконним первісного розпорядження № 833 від 06.09.2004р., яким було передано земельну ділянку в оренду ТОВ «Метроном» та фактично вилучено її з державної власності.

Верховний Суд, здійснюючи посилання на положення ст. ст. 20, 50, п.1 ст. 188 ЦПК України, засвідчив, що однорідні, нерозривно пов`язані між собою вимоги, вирішення однієї з яких залежить від інших, можуть бути об`єднані в одне провадження лише в тому випадку, якщо вони за предметом прямо не віднесені до юрисдикції різних судів.

Таким чином, оскільки обрані прокурором способи захисту - визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору та витребування земельної ділянки - хоч і різняться, однак у цьому випадку від вирішення першої вимоги, пред`явленої прокурором до юридичної особи - Березанської РДА, прямо залежить вирішення іншої його вимоги до фізичної особи ОСОБА_6, то з огляду на відсутність прямого визначення у процесуальному законодавстві належності вказаних предметів спору до певної юрисдикції, зважаючи на необхідність своєчасного та правильного розгляду заявлених позовних вимог одночасно до фізичної та юридичної осіб, а також з метою уникнення передумов для прийняття судами протилежних рішень, вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА  від 06.09.2004р. № 833 може бути об`єднана в одне провадження з іншими позовними вимогами у цій справі.

Вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог щодо незаконності розпорядження Березанської РДА від 06.09.2004р. № 833, а за правилами цивільного судочинства - в іншій частині позовних вимог порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.

За викладених обставин Верховний Суд вказав, що суди дійшли помилкового висновку про те, що цей спір в частині вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА  від 06.09.2004р. № 833 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та належить до компетенції господарських судів, а відтак ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 15.11.2018р. в частині відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 06.09.2004р. № 833 та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26.12.2018р. слід скасувати, а справу-направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

 

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №469/1346/18 від 15.05.2019 року можливо ознайомитись за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82095847.  

 

За повідомленням заступника голови суду Войціховського Віталія Антоновича