Спір про приватизацію комунального майна підлягає розгляду в порядку господарського судочинства

12 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р. та ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.07.2018р. у справі № 903/456/18 про скасування рішення селищної ради про затвердження оцінки вартості майна - колишньої частини МПК-12 та дозвіл на його продаж, визнання договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна недійсним та повернення приміщення загальною площею 184,1 кв. м у комунальну власність.

За результатами розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, в якій зазначила таке.

Пред'являючи позов, прокурор обґрунтував його порушенням при укладенні оспорюваного договору вимог Закону України від 06.03.1992р. № 2171 -XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

За загальним правилом, спори щодо приватизації комунального майна відносяться до юрисдикції господарських судів.

Разом з тим судова практика і раніше була зорієнтована на те, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Господарські суди вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду).

При визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся прокурор.

Прокурор наголошував, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.09.2017р. був укладений з порушенням вимог чинного

законодавства щодо приватизації комунального майна.

Відтак з урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Вказане повністю узгоджується зі статтею 2 ГПК України, яка завданням господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів не тільки юридичних осіб і держави, але й фізичних осіб.

З повним текстом постанови Великої Палати ВС у справі №903/456/18 від 12.03.2019 року можливо ознайомитись за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80854812.  

За повідомленням заступника голови суду Войціховського Віталія Антоновича