Господарським судом Волинської області було ухвалено рішення про стягнення на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Статтею 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

В провадженні Господарського суду Волинської області перебувала справа за позовною заявою місцевої прокуратури в інтересах держави в особі міської ради до Приватного підприємства та Обслуговуючого кооперативу про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 333 379,00 грн.

За наслідками розгляду справи Господарським судом Волинської області було ухвалено рішення, яке було залишене без змін судом апеляційної інстанції та набрало законної сили, про визнання недійсною додаткової угоди до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, укладеної між міською радою та Приватним підприємством, а також стягнення з Обслуговуючого кооперативу на користь місцевого бюджету м. Луцька коштів в сумі 333 379,00грн. від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька.

В аспекті розгляду даної справи, господарським судом було засвідчено на тому, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту можлива лише шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури та не передбачає альтернативи.

При цьому, судом було встановлено, що зміст додаткової угоди до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, укладеної між міською радою та Приватним підприємством, відповідно до якої було зменшено суму коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста на 333 379 грн. у зв’язку з переданою квартирою загальною вартістю 333 379 грн., суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що виступило підставою для недійсності правочину згідно ст. 215 ЦК України.