Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Питання мирного та позасудового врегулювання спорів в сучасному господарському процесі відіграє надзвичайно важливу роль. У новій редакції Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року впроваджено інститут врегулювання спору за участю судді.
Суть цього інституту полягає в тому, що допускається врегулювання спору за участі судді виключно до початку розгляду справи по суті. До того ж у межах цієї процедури переговори відбуваються без звичного судового формалізму, а суддя виконує роль посередника між сторонами, який допомагає їм у вирішенні спору. Його головне завдання полягає в тому, щоб створити атмосферу довіри на цій стадії звернення до суду та встановити взаємозв'язок між сторонами та їхніми адвокатами задля розв’язання конфлікту.
Так, відповідно до статті 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, у якій він має також вирішити питання про зупинення провадження в справі. У випадку колегіального розгляду справи врегулювання спору за участю судді проводиться суддею, який здійснював підготовку справи до розгляду.
Відповідно до ст. 190 ГПК України процедура врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про її проведення. Крім того, строк проведення такої процедури продовженню не підлягає.
Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі нарад від свою чергу можуть бути спільними, що проводяться за участю всіх сторін, їхніх представників і судді, та (або) закритими, що проводяться за ініціативою судді з кожною зі сторін окремо.
На початку проведення першої спільної наради з урегулювання спору суддя зобов’язаний роз’яснити сторонам мету, порядок цієї процедури, їхні права та обов’язки, з’ясувати підстави та предмет позову, підстави заперечень та роз’яснити предмет доказування з категорії спору, який розглядається. Крім того, суддя має запропонувати сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання їхнього спору. Водночас він також особисто може запропонувати сторонам та (або) їх представникам можливий шлях мирного врегулювання спору, звернути увагу на судову практику в аналогічних спорах та здійснити інші дії, спрямовані на врегулювання спору. Проте йому забороняється надавати сторонам юридичні поради, рекомендації та здійснювати оцінку доказів у справі.
Слід також зазначити, що інформація, отримана будь-якою зі сторін чи суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Протягом цієї процедури протокол наради не ведеться, забороняється використовувати портативні аудіотехнічні пристрої, здійснювати фото- і кінозйомку, відео- та звукозапис.
Відповідно до ч. 1 статті 189 ГПК врегулювання спору за участю судді припиняється:
1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;
2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;
3) за ініціативою судді в разі затягування процедури врегулювання спору будь-якою зі сторін;
4) у разі укладення сторонами примирення та звернення до суду із заявою про примирення або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.
Таким чином, судова медіація в господарському судочинстві має багато переваг порівняно із загальним судовим порядком розв’язання спорів. Зокрема, для сторін це економія як часових, так і фінансових ресурсів, забезпечення вирішення справи на ранній стадії, врегулювання спору на умовах дотримання конфіденційності, можливість збереження або відновлення ділових взаємин з іншою стороною та гарантія виконання рішення у випадку проведення успішної процедури.
Заступник голови господарського суду
Волинської області В.А. Войціховський
_03_03.png)
