Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
6 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу № 462/2646/17 за позовом Особи 3 до Управління державної реєстрації Львівської міської ради, третя особа – Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Війтівській», про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Особи 3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року.
Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини справи.
10 червня 2016 року державний реєстратор Управління державної реєстрації Ф. зареєстрував юридичну особу – ОСББ «На Війтівській», яке створено власниками квартир будинків № 2, 4, 6, 8 за Адресою 2 та будинку за Адресою 1.
Заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи – ОСББ «На Війтівській» подав 10 червня 2016 року заявник – Особа 5.
Однак Особа 5 не є засновником юридичної особи ОСББ «На Війтівській», про що не вказано в поданій заяві, і не є співвласником нерухомого майна багатоквартирних будинків, які ввійшли до складу ОСББ «На Війтівській».
Не погоджуючись з указаною реєстрацією та вважаючи порушеними свої права внаслідок здійснення реєстрації юридичної особи – ОСББ «На Війтівській», позивачка звернулася до суду із цим адміністративним позовом. Розглядаючи та вирішуючи справу по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив із того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Апеляційний суд закрив провадження у справі виходячи з того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адмістративного судочинства, оскільки між сторонами виник спір про право цивільне, який має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Цей Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Як убачається з матеріалів справи та позовних вимог, Особа 3 є мешканцем будинку та власником квартири в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «На Війтівській». При цьому вважає, що державну реєстрацію проводив Особа 5, який не є уповноваженою особою і, на думку позивача, не може бути керівником ОСББ «На Війтівській», а отже, допущено порушення її житлових прав. Отже, спірні правовідносини виникли між Особою 3 – мешканкою будинку, що увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «На Війтівській», яка має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ і державним реєстратором щодо державної реєстрації юридичної особи – ОСББ «На Війтівській».
За таких обставин цей спір стосується не стільки правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо державної реєстрації юридичної особи – ОСББ «На Війтівській», скільки приватного інтересу, а саме права Особи 3 як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку Особи 3, державним реєстратором Управління державної реєстрації при реєстрації юридичної особи – ОСББ «На Війтівській».
Викладені у касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, помилково зазначив, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.
При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.
Велика Палата Верховного Суду постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК України незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80224650.
За повідомленням заступника голови суду Войціховського Віталія Антоновича