Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
12 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» С. на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 826/6316/16 за позовом уповноваженої особи Фонду до Національного банку України, третя особа – Фонд, про визнання протиправною і скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
За результатами розгляду справи Велика Палата прийняла постанову, в якій зазначила таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що між НБУ та ПАТ «ВіЕйБі банк» з метою підтримки ліквідності останнього були укладені кредитні договори, виконання яких забезпечувалося договорами застави державних облігацій.
У зв'язку з наявністю простроченої заборгованості та на підставі договорів застави майнових прав НБУ як заставодержатель звернув стягнення на предмет застави, а саме державні облігації України, з метою погашення заборгованості позивача, в порядку, закріпленому в оскаржуваній постанові Правління НБУ від 31 березня 2016 року № 219 «Про звернення стягнення на цінні папери, передані Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» у заставу Національного банку України».
Оскаржувана постанова Правління НБУ від 31 березня 2016 року № 219 вичерпала свою юридичну силу, враховуючи набуття у власність НБУ цінних паперів за договорами застави.
Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки оспорювані правовідносини виникають не між юридичною особою та суб'єктом владних повноважень, а між заставодержателем та заставодавцем. У разі набуття НБУ права власності на цінні папери виникає спір про право, який має вирішуватись у порядку господарської юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим цей висновок судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з постановою Правління НБУ про звернення стягнення на цінні папери, передані ПАТ «ВіЕйБі банк» у заставу внаслідок невиконання умов цивільно-правових договорів (кредитного та застави), що випливає з договірних відносин. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права ПАТ «ВіЕйБі банк», представниками якого є уповноважена особа Фонду та Фонд.
Згідно з пунктами 5 і 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є
юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.
Ураховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільноправових договорів (кредитного та застави) і на момент звернення до суду відповідач набув цінні папери у власність, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, дійшла висновку, що цей спір не є публічноправовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки судів
першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинств України, а також про підвідомчість цього спору суду господарської юрисдикції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Детальніше із текстом постанови Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 826/6316/16 (провадження № 11-1118апп18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/79112752
За повідомленням голови суду Шума Миколи Сергійовича
_03_03.png)
