Вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби

Вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення.

Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження

Виходячи із змісту статті 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а заявником не доведено наявності поважних причин для відновлення пропущеного процесуального строку. При цьому судами взято до уваги, що пропуск строку до моменту подачі скарги на дії виконавчого органу скаржником не обґрунтовано, а подальше неодноразове повернення його скарг у зв’язку з їх неналежним оформленням не є об’єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони обставинами, які істотно перешкоджали чи утруднювали подачу такої скарги.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відновлення процесуального строку, встановленого для подачі скарги на дії виконавчого органу.

Колегія також вважає за необхідне зазначити, що скаржник, як стягувач у виконавчому провадженні, з моменту пред’явлення виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження був обізнаним про ймовір­ність порушення його прав у виконавчому провадженні та, відповідно, не був позбавлений можливості скористатись відповідними механізмами контролю та захисту своїх прав у визначені законодавством строки.

Постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 6/160-3450 (колегія суддів Касаційного господарського суду складі: Краснова Є. В,- головуючого. Мачульського Г.М.. Кушніра І.В.Ї

http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/73353910

За повідомленням голови суду Шума М.С.