Правове регулювання питання стягнення з відповідача, як орендаря, який не повернув майно з орендного користування у визначний договором строк, одночасно орендної плати та неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача за період з квітня по вересень 2015 року 104 171,41 грн. орендної плати за час фактичного користування нерухомим майном та неустойку в сумі 208 342,82 грн., нараховану відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з оскаржуваної відповідачем постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2017р. у справі та наданої заявником в обгрунтування наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2017р. у справі №910/11378/16 судом касаційної інстанції була по різному застосована норма ч. 2 ст. 785 ЦК України, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах

Згідно із ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 28.02.2017р. у справі, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що неповернення об'єкту оренди за договором у період після закінчення строку дії договору по вересень 2015 року, відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.

Встановивши зазначені обставини, господарські суди дійшли правильного висновку про те, неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Разом з цим господарські суди, задовольнивши позовні вимоги у даній справі повністю та стягнувши з відповідача одночасно і орендну плату, і неустойку відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, не прийняли до уваги те, що передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні 230 ГК України. Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене, господарські суди у даній справі неправильно застосували до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 785 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення спору, внаслідок чого суди помилково стягнули з відповідача, як орендаря, який не повернув майно з орендного користування у визначний договором строк, одночасно орендну плату та неустойку, передбачену ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Постанова Верховного Суду від 13.02.2018р. у справі №910/12949/16 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72253346

За повідомленням заступника голови суду Войціховського Віталія Антоновича