"Правові підстави для видачі дублікату наказу" суддя Дем'як В.М.

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов’язковими до виконання на всій території України.

Реалізація даного положення щодо обов’язковості виконання рішень господарського суду знайшла своє відображення у ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.

Порядку виконання рішення ( постанови, ухвали) з господарської справи присвячено розділ XIV ГПК.

Так, відповідно до змісту ст.116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається після набрання судовим рішенням законної сили за заявою стягувану чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувану рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Проте, як діяти у випадку втрати цього документу?

Для гарантованого поновлення прав стягувана на стадії виконання судового рішення законодавець наділяє суд важливим повноваженням щодо видачі дубліката наказу. Без такого повноваження суду відкриття чи подальший перебіг виконавчого провадження, як завершальної стадії господарського процесу неможливе, оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій є оригінали виконавчих документів, виданих судом, а не їх копії, навіть засвідчені у передбаченому законом порядку.

Щоб з’ясувати сутність цього повноваження суду, проаналізуємо визначення поняття "дублікат". З правової точки зору дублікат - документ, ідентичний похідному, що має такі самі юридичні наслідки, як і оригінал. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості його використання з певних причин.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України «у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.»

Таким чином, Закон встановлює підстави (втрата виконавчого документа) та умови (звернення із заявою визначеного кола осіб до господарського суду до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання).

Отже, таку заяву має право подати стягувач або державний виконавець до господарського суду, де було прийнято відповідне рішення і на його виконання видано наказ. Проте, строк звернення у ГПК України обмежений, і в особи, яка хоче використати своє право на отримання дублікату, він встановлений у наказі як термін пред’явлення наказу до виконання.

Законодавець не встановлює обов’язкових вимог щодо структури та змісту заяви про видачу дублікату наказу.

Разом з тим, до зазначеного клопотання має бути додано:

- довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

- при втраті наказу стягувачем - довідка стягувана, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Так, наприклад, у випадку втрати наказу під час пересилання його поштою, до заяви додається довідка органу зв’язку (поштового відділення) про втрату поштового відправлення, в якому пересилався наказ. Якщо наказ втрачено стягувачем до пред’явлення наказу до виконання, він повинен додати до заяви про видачу дубліката наказу довідку стягувана, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації. У цій довідці має бути зазначено, що наказ втрачено і до виконання не пред’явлено.

Суд, розглянувши зазначене клопотання виносить ухвалу (ч. 2 ст. 120 ГПК України).

Слід зазначити, що ГГІК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості, але у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви не додано вищезазначених документів.

Частина 4 ст. 120 ГПК України , передбачає за видачу стягувану дубліката судового наказу сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

Розмір судового збору за видачу дублікату наказу відповідно до Закону України «Про судовий збір», складає 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (встановлюється Законом про Державний бюджет на відповідний рік), на даний час це становить 41 гри.34 коп.

Отже, у разі втрати виконавчого документу (наказу), стягувач або державний виконавець наділені правом для звернення до суду з проханням про видачу його дублікату, на що потрібно подати заяву з необхідним та достатнім пакетом документів, в тому числі і з доказами про сплату судового збору.

Виданий дублікат виконавчого документа має бути тотожнім змісту його оригіналу, оскільки має бути складений повторно як документ, що повністю відповідає певному судовому рішенню. Від оригіналу дублікат виконавчого документа має відрізняти один обов'язковий напис про те, що цей процесуальний документ є дублікатом.

Суддя

Господарського суду Волинської області                                             Дем’як В.М.