Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Розвиток ринкової економіки впливає на посилення значення індивідуалізації учасників цивільних відносин, які за своєю правовою природою належать до об’єктів права інтелектуальної власності. Використання права на комерційне (фірмове) найменування є особливо складним процесом, оскільки поряд із приватними інтересами самих суб’єктів господарювання повинні враховуватись інші інтереси – забезпечення порядку в господарських відносинах та не введення споживачів в оману стосовно дійсного суб’єкта, який використовує комерційне(фірмове) найменування.
Комерційні(фірмові) найменування поряд із торгівельними марками та географічними позначеннями є засобами індивідуалізації учасників господарських відносин, товарів та послуг.
Згідно ст.90 Цивільного кодексу України Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.159 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
Отже юридична особа повинна мати назву (найменування) та може мати комерційне (фірмове) найменування юридичної особи, тобто це два різних поняття, які мають різне правове наповнення.
Необхідно відмежовувати поняття комерційного найменування від найменування юридичної особи. Хоча обидва позначення використовуються для індивідуалізації юридичних осіб, проте комерційне найменування забезпечує ідентифікацію підприємницьких товариств. Крім того, комерційне найменування є об'єктом права інтелектуальної власності. Воно має певну вартісну оцінку, яка залежить від репутації юридичної особи, майнові права на нього можуть бути надані чи передані іншим суб'єктам. Зазначена обставина суттєво відрізняє його від найменування юридичної особи, яке позбавлене економічного змісту та властивості оборотоздатності, а права щодо нього слід віднести до групи особистих немайнових прав юридичної особи.
Правовий режим комерційних найменувань характеризується наявністю ряду принципів(істинності, постійності та виключності). Відповідно до принципу істинності комерційне найменування юридичної особи не повинно вводити в оману споживачів та контрагентів щодо справжньої діяльності особи та не може містити елементів, що не відповідають дійсності. Принцип постійності передбачає обмеження на відступлення майнових прав інтелектуальної власності на комерційне(фірмове) найменування. Та відповідно принцип виключності забороняє використовувати в комерційному(фірмовому) найменуванні тотожних та схожих до ступеня змішування засобів індивідуалізації, права на які належать іншим суб’єктам господарювання без їх згоди.
Згідно ч.7 п.78 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи (частина перша статті 90 ЦК України); друге із згаданих найменувань не є об'єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов'язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства.
Відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р. - комерційні найменування є об'єктами промислової власності.
Статтею 8 Паризької конвенції встановлено, що фірмові найменування охороняються в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і не залежно від того, чи є воно частиною торговельної марки. Зазначеному цілком відповідає положення ст.489 Цивільного кодексу України, згідно з яким право інтелектуальної власності на комерційне найменування охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. У разі, якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.
Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
В Україні поки що не існує спеціального реєстру комерційних найменувань. На теперішній час використання комерційних найменувань фактично зведено до використання найменувань юридичної особи, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Відсутність спеціального реєстру комерційних найменувань приводить до тяжкості доказування сторонами використання саме комерційного(фірмового) найменування юридичної особи у судовому порядку.
До порушень прав на комерційне найменування належить неправомірне використання спеціальної частини комерційного найменування, призначеної для індивідуалізації комерційних організацій. При розгляді спору про порушення прав на комерційне найменування суд враховує наявність чи відсутність реальної небезпеки переплутування комерційних організацій з тотожними або схожими найменуваннями.
Права на комерційне найменування можуть бути порушені також через використання комерційного найменування в знаках для товарів і послуг, власником прав на який є інша комерційна організація. Згідно п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не допускається реєстрація знаків відомих на території України комерційних найменувань або їх частини, права на які належать іншим особам, що одержали права на ці найменування до дати подання заявки на знак щодо однорідних товарів і послуг.
Порушенням прав на комерційне(фірмове) найменування вважається також перекручування іншими суб’єктами господарювання їх справжнього найменування.
Законодавче регулювання правовідносин, об’єктом яких виступає комерційне(фірмове) найменування, потребує суттєвого доопрацювання. Пріоритетними напрямками розвитку законодавства у цій сфері є:
- застосовання у законодавстві єдиного терміну «комерційне найменування»;
- розробка та прийняття спеціального закону про комерційне найменування;
- закріплення у спеціального законі про комерційне найменування заборон на включення окремих позначень до основної частини комерційного найменування, що суперечать традиціям та моральним засадам суспільства, вводять в оману споживачів; ввести санкції для порушників та передбачити процедуру самозахисту для швидкого відновлення порушених прав або отримання прибутку завдяки його використанню;
- створення спеціального реєстру комерційних найменувань.
Саме удосконалення правового регулювання комерційного найменування надасть можливість перетворити інститут інтелектуальної власності в ефективний засіб індивідуалізації учасників господарських відносин та створить додаткові можливості захисту порушеного права на комерційне найменування юридичної особи.
Суддя
господарського суду
Волинської області А.С. Вороняк
_03_03.png)
