flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

"Порядок зміни та розірвання господарських договорів" суддя Гарбар І.О.

08 вересня 2015, 11:22

 

 Під час виконання господарського договору може виникнути потреба в його зміні чи розірванні як у зв'язку з порушеннями договірних зобов'язань однією зі сторін, так і незалежно від наявності будь-яких порушень договірної дисципліни.
Зміна або розірвання господарського договору може здійснюватися у:
- позасудовому порядку за згодою обох сторін, а в окремих випадках - в односторонньому порядку;
- судовому порядку (за наявності достатніх підстав).
Відповідно до ст.188 ГК України зазначено порядок зміни та розірвання господарських договорів, а саме:
- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У правовій доктрині існує думка, що дана процедура зміни (розірвання) договору має рекомендаційний характер, оскільки ГК України не передбачає наслідків її недотримання та не обмежує право сторін щодо самостійного визначення іншого порядку і строків її проведення.
- зміна та розірвання господарських договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 188 ГК України). Можливість одностороннього розірвання договору (або відмови від договору) законом передбачена тільки для окремих різновидів договорів. Відповідно кожна зі сторін може скористатися такою можливістю незалежно від того, чи було щодо цього застереження в укладеному нею договорі (ч. З ст. 374 ГК України).
Крім того, сторони можуть у самому договорі передбачити можливість його розірвання в односторонньому порядку (коли законом безпосередньо не передбачено таку можливість), однак тільки за умови відсутності прямої заборони щодо одностороннього розірвання даного різновиду договору (приміром, за ст. 291 ГК України не дозволяється одностороння відмова від договору оренди). Передбачене у договорі право на його розірвання в односторонньому порядку, відповідно до вимог принципу справедливості та чесної ділової практики, має належати обом сторонам, у протилежному випадку відповідна договірна умова є дискримінаційною за своєю природою.
Від права одностороннього розірвання договору слід відмежовувати такий різновид оперативно-господарських санкцій, як право односторонньої відмови від виконання договірного зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною (ст. 236 ГК України).
Реалізація зазначених прав тягне за собою різні правові наслідки. Тільки з моменту реалізації права одностороннього розірвання договору (що здійснюється шляхом повідомлення про це іншій стороні) договір слід вважати розірваним (таким, що втратив юридичну силу). Припинення договору звільняє сторони від договірних обов'язків щодо здійснення виконання та його прийняття, однак не позбавляє їх права вимоги відшкодування збитків. У свою чергу, реалізація права на односторонню відмову від виконання зобов'язання є видом оперативно-господарських санкцій, який застосовується з метою стабілізації договірної дисципліни до моменту припинення порушень договірних зобов'язань недобросовісним контрагентом. Якщо ж управнена сторона не бажає підтримання договірних зв'язків (збереження договору) з контрагентом, який порушив свої договірні обов'язки, вона має право в судовому порядку вимагати розірвання договору.
З моменту односторонньої відмови (здійсненої у належній формі) від договору у повному обсязі або частково (йдеться про односторонню зміну окремих договірних умов), якщо право на таку відмову (зміну) було передбачено договором або законом, договір вважається розірваним (зміненим). Зміна або розірвання договору має здійснюватися у тій же формі, в якій було укладено сам договір, якщо інше не передбачено у договорі або законі. Зі спливом терміну дії договору неможлива його зміна, такий договір може бути пролонгований на тих самих умовах або укладено новий договір.
При відсутності передбаченого у законі або договорі права на односторонню зміну чи розірвання договору та за умови недосягнення сторонами згоди щодо зміни (розірвання) договору (або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу) застосуванню підлягають загальні правила про зміну чи розірвання договору в судовому порядку.
Загальні підстави зміни (розірвання) договору у судовому порядку передбачено ч. 2 ст. 651, ст. 652 ЦК України; правові наслідки зміни та розірвання договору - ст. 653 ЦК України. Такими підставами визнано, по-перше, істотну зміну обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, по-друге, істотне порушення договору однією зі сторін.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Для зміни (розірвання) договору в судовому порядку необхідна наявність таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Істотна зміна обставин, приміром, може виявлятися в істотному збільшенні витрат однієї із сторін договору внаслідок підвищення цін на сировину, комплектувальні вироби, що необхідні для виробництва товару (об'єкта договору) тощо.
Вітчизняний закон визнає істотним таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладання договору. Як бачимо, основний акцент зроблено не на розмір збитку, а на те, настільки істотною є різниця між реально отриманим за договором результатом і тим результатом, який повинен настати за умови належного виконання договірних обов'язків (поняття "значна міра є оціночним та визначається судом у кожному конкретному випадку).
- господарський договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін і за іншими підставами, передбаченими чинними законодавчими актами щодо тих чи інших різновидів договорів або безпосередньо самими договірними умовами.
Договір, зміна або розірвання якого здійснювалися в судовому порядку, вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності відповідним судовим рішенням, якщо останнє не передбачає іншого строку.
Зміна і розірвання договору, так само як і його укладання, підпорядковуються певним правилам. Насамперед, дії по зміні або розірванню договорів за своєю юридичною природою є угодами. Отже, до них застосовуються загальні правила про вчинення угод, зокрема правила про форму вчинення угод. Поряд з цим, до зміни і розірвання договорів застосовуються спеціальні правила, що відносяться до форми їхнього вчинення. Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Крім того, не можна розірвати або змінити вже виконаний договір. Договір, як і засноване на ньому зобов'язання, припиняються внаслідок їхнього належного виконання. Тому не можна розірвати або змінити те, що до моменту зміни або розірвання вже не існує. Так, якщо сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, нотаріально його засвідчивши і зареєструвавши у встановленому законом порядку, а потім виконали цей договір (продавець передав у власність покупця майно, а покупець заплатив продавцеві покупну ціну), то надалі вони не можуть дійти згоди про зміну або розірвання цього договору, оскільки він припинив своє існування в момент його належного виконання.
 
 
            Суддя господарського суду Волинської області                                      Гарбар І.О.