Одним із способів набуття права власності є придбання майна за договором.
За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).
Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов'язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).
Зокрема, обов'язкове нотаріальне посвідчення, встановлене стосовно договорів про виділ частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. З ст. 364, ч. З ст. 370 ЦК); договорів про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. З ст. 367, ч. 4 ст. 372 ЦК); договорів застави нерухомого майна (ч. 1 ст. 577 ЦК) та космічних об'єктів (ст. 13 Закону України від 2 жовтня 1992 р. № 2654-ХЇІ «Про заставу»), договорів купівлі-продажу майна державних підприємств (ч. 4 ст. 27 Закону України віл 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ «Про приватизацію державного майна»), договорів довічного утримання (ч. 1 ст. 745 ЦК) і т. д.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 р. № 1878-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (далі - Закон № 1878-УІ)права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону.Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013р. зазначеним законом скасована.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК).
Відповідно до роз'яснень, наданих Верховним Судом України в постанові Пленуму № 9 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, щонорма ч. 2 ст. 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін (п. 13).
Незважаючи на це, суди на підставі ст. 220 ЦК визнавали право власності на об'єкти нерухомого майна, щодо яких закон до 1 січня 2013 р. передбачав як нотаріальну форму договору, так і державну реєстрацію.
Так, у справі № 2-298/11 за позовом М. до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (приміщення телятника) та визнання права власності на це майно рішенням Ківерцівського районного суду Волинської обл. від 12 квітня 2011 р. позов задоволено.
Задовольняючи позов і визнаючи дійсним договір купівлі-продажу телятника, суд виходив з того, що відповідно до договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна позивач сплатив відповідачу кошти за цю будівлю і за актом приймання-передачі прийняв це нерухоме майно від попереднього власника, однак останній ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зазначеного майна, умови якого позивачем виконані, хоча з матеріалів справи вбачається присутність представника відповідача в судовому засіданні та визнання ним заявленого позову.
Необхідно мати на увазі, що правила ст. 334 ЦК відповідно до ст. 8 ЦК слід застосовувати і у визначенні моменту виникнення речових прав на підставі цивільно-правових договорів про передання майна у володіння або користування, якщо договір не передбачає передання права власності на це майно.
Суддя господарського суду
Волинської області П.Р. Слободян
_03_03.png)
