Застосування позовної давності до вимог про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України

Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК
України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому
закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою в будь-якому
випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення
3 % річних та інфляційних витрат. Стягнення 3 % річних та інфляційних витрат
можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання і обмежується
останніми 3 роками, які передували подачі позову.

КГС ВС розглянув касаційну скаргу заступника керівника Києво-
Святошинської окружної прокуратури (далі - заступник керівника прокуратури)
в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської
області (далі - Міська рада) на постанову Північного апеляційного
господарського суду від 22.11.2022 у справі за позовом заступника керівника
прокуратури в інтересах держави в особі Міської ради до ТОВ "Житловий
комплекс "Баварія" про стягнення заборгованості в сумі 1 397 634, 92 грн, яка
складається з 1 083 786, 00 грн основного боргу, 94 809, 01 грн пені, 75 003, 93
грн 3 % річних та 144 035, 98 грн інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району
Київської області, правонаступником якої є Міська рада, укладено договір про
пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури села Крюківщина (далі - договір). За умовами договору
відповідач як замовник будівництва багатоквартирного будинку зобов'язався
перерахувати грошові кошти в розмірі 1 182 312, 00 грн на розвиток інженерно-
транспортної і соціальної інфраструктури села Крюківщини до 28.02.2019, отже,
строк виконання зобов'язання відповідача сплив 28.02.2019, а з 01.03.2019
настало прострочення. До 28.02.2019 відповідач сплатив лише 98 526, 00 грн,
отже станом на 01.03.2019 ним допущено виникнення заборгованості у розмірі 1
083 786, 00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на неналежне
виконання відповідачем умов договору про пайову участь у створенні і розвитку
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина,
що встановлено прокурором під час вивчення законності у сфері своєчасності
та повноти надходження до бюджету коштів пайової участі.

Рішенням господарського суду позов задоволено частково. Суд першої
дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимоги прокурора стосовно
стягнення з відповідача боргу в розмірі 1 083 786, 00 грн, а також нарахованих
на цю суму інфляційних втрат та 3 % річних за період, визначений прокурором,
а саме - з 28.02.2019 по 18.06.2021.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції
зазначив, що, враховуючи подану ТОВ "ЖК "Баварія" заяву про застосування
позовної давності при наявності порушеного права Міської ради на отримання
вказаних коштів у зазначені періоди за договором, слід відмовити в позові
в частині стягнення з відповідача 591 156, 00 грн боргу, який мав бути ним
сплачений у період з квітня по вересень 2018, у зв'язку зі спливом позовної
давності. З урахуванням того, що в графіку оплати коштів пайової участі
(внеску), який є невід'ємною частиною договору, чітко визначено розміри
щомісячних платежів та строки їх сплати, колегія суддів апеляційної інстанції
дійшла висновку, що за умовами договору сплата коштів мала відбуватись
щомісячно впродовж періоду з березня 2018 року по лютий 2019 року, відтак,
момент настання строку виконання зобов'язання та, відповідно, позовну
давність щодо пред'явлення цих вимог слід встановлювати щодо кожного
місяця відповідного року. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що не може
ухвалити рішення про стягнення інфляційних та річних нарахувань на частину
суми основного боргу в розмірі 591 156, 00 грн, щодо якої застосовано позовну
давність.

ОЦІНКА СУДУ

КГС ВС постанову суду апеляційної інстанції у цій справі скасував,
а рішення суду першої інстанції залишив в силі, зазначивши про таке.

Судами попередніх судових інстанцій у вирішенні спору, з посиланням на
сплив позовної давності до частини заявлених позовних вимог, залишено поза
увагою те, що договір укладений саме на виконання рішення Виконавчого
комітету Крюківщинської сільської ради від 31.08.2017 № 5/27 та імперативних
норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції,
чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), тому обов'язок
відповідача щодо сплати в повному обсязі суми пайової участі повинен бути
здійснений до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Норми чинного законодавства (станом на момент виникнення спірних
правовідносин) та умови укладеного сторонами договору про пайову участь
прямо передбачають обов'язок відповідача перерахувати кошти пайової участі в
повному обсязі у строк до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію,
з якого (обов'язку) випливає відповідне господарське зобов'язання за
договором.

Відповідно до приписів статті 261 ЦК України початок перебігу позовної
давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на
позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через
суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як
об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або
повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що право
позивача є порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення
кожного окремого платежу за договором.

Крім того, заслуговують на увагу доводи скаржника щодо неправильного
застосування судом апеляційної інстанцій приписів статті 266 ЦК України щодо
вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних,
нарахованих у відповідності до статті 625 ЦК України, оскільки вимоги про
стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України не
є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення
перебігу позовної давності за основною вимогою у будь-якому разі не впливає
на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних
та інфляційних витрат. Стягнення 3 % річних та інфляційних витрат можливе
до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми
3 роками, які передували подачі позову.

Суд апеляційної інстанцій, не врахувавши зазначеного, дійшов
помилкового висновку про додатковий характер вимог про стягнення 3 % річних
та інфляційних втрат.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 23.02.2023 у справі № 911/3025/21 можна
ознайомитися за посиланням   https:/ /reyestr.court.gov.ua/ Review/109175813.