Аналіз практики підвищення кваліфікації та навчання суддів дає підстави стверджувати, що в системі судів умовно існують такі форми підвищення кваліфікації: 1) самостійне навчання; 2) постійно діючі семінари та науково-практичні конференції; 3) стажування; 4) навчання та підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України.
Самостійне навчання суддів. Цією формою підвищення кваліфікації охоплюються всі судді незалежно від займаних посад і стажу роботи. Це найбільш результативна форма навчання, яка здійснюється у кожному суді окремо.
При цьому слід зауважити, що організація і проведення навчання цілком залежить від організаційної роботи в суді та безпосередньо від активності голів судів. Самостійне навчання здійснюється за планами, які складаються в суді та затверджуються головою суду. Кожен суддя самостійно визначає тему для вивчення з урахуванням своїх професійних та службових інтересів.
Постійно діючі семінари та науково-практичні конференції також є однією з форм підвищення кваліфікації суддів.
Семінарські заняття проводяться з метою засвоєння методики розгляду судами конкретних справ(спорів), а також обміном досвідом роботи суддів, обговорення узагальнень та по іншим питанням. Як правило, на семінарські заняття запрошуються судді місцевих судів, апеляційних судів, а також вчені-юристи та інші провідні фахівці по різним галузям права.
Науково-практичні конференції проводяться на рівні апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України. На розгляд конференцій виносяться актуальні питання діяльності судів, теоретичні, практично-правові питання та інше.
Конференції, як правило, проходять за участю суддів, вчених-юристів, працівників прокуратури та представників інших правоохоронних органів. Конференції проводяться під керівництвом голови відповідного суду, за участю не тільки суддів апеляційного чи спеціалізованого судів, але і суддів місцевих судів[5].
Стажування - це набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності.Стажування передбачає засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня.
В переважній більшості на стажування для підвищення кваліфікації направляються судді з місцевих судів до судів апеляційних інстанцій. Стажування проводиться з відривом від основної роботи та є короткотривалим.
Провідну роль і особливе місце в системі підвищення кваліфікації та навчання суддів займає Національна школа суддів України (далі - НШСУ).
Національна школа суддів України - державна установа зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи, здійснює навчання суддів та проводить науково-дослідну діяльність.
У своїй діяльності НШСУ керується Конституцією України (розділ VIII «Правосуддя»), Законом України від 7 липня 2010р. «Про судоустрій і статус суддів», статутом НШСУ та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно Статуту,НШСУ є юридичною особою публічного права, що має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, символіку, штампи та бланки.Вона є неприбутковою установою та на неї не поширюється законодавство про вищу освіту[2].
Високий професіоналізм суддів є запорукою якісного функціонування судової системи. З огляду на мету своєї діяльності - підготовка висококваліфікованих кадрів для судової системи - НШСУ разом з підготовкою кандидатів, що призначатимуться на посаду судді вперше, не меншу увагу приділяє і підвищенню кваліфікації діючих суддів, зокрема суддів господарських судів.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені на посаду вперше, повинні проходити щорічну двотижневу підготовку, а судді, які обіймають посади безстроково, зобов´язані проходити двотижневу підготовку не менше, ніж раз на три роки. Слід наголосити, що згідно із Законом здійснення завдань із організації спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, із підготовки суддів, яких призначено на посаду судді вперше, яких обрано на посаду судді безстроково та яких призначено на адміністративні посади в судах, із періодичного навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації, а також підготовки працівників апаратів судів покладено саме на Національну школу суддів України[1].
Закон «Про судоустрій і статус суддів» встановлює правове підґрунтя для професійного навчання і зростання, закріплюючи право судді вдосконалювати свій професійний рівень і проходити з цією метою відповідну підготовку, а також обов'язок судді з визначеною періодичністю проходити 2-х тижневу підготовку в НШСУ.
Визначальною для НШСУ при формуванні змісту навчальних програм є судова практика, зокрема правові висновки Верховного Суду України, постанови Пленуму ВГСУ, роз'яснення (рекомендації), інформаційні та оглядові листи ВГСУ. Завдяки такій організації роботи програми підготовки суддів господарської юрисдикції у НШСУ орієнтовані на актуальні проблеми практики розгляду спорів.
Крім вивчення новел законодавства, судді, які проходять навчання в НШСУ мають змогу підвищити рівень своїх знань як з питань розгляду окремих категорій справ (спори, що виникають при виконанні кредитних договорів; корпоративні спори; застосування антимонопольно-конкурентного законодавства; справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень таких судів; застосування земельного законодавства), так і з загальних питань господарського права та процесу (відповідальність суб'єктів господарювання; проблемні питання розгляду спорів, що випливають із господарських договірних відносин; проблеми застосування позовної давності. господарськими судами; проблеми правового статусу учасників господарського процесу; питання визначення підвідомчості і підсудності справ господарським судам; застосування міжнародних договорів, договорів про правову допомогу при здійсненні господарського судочинства; визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні).
Окремим блоком викладаються питання співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України, застосування законодавства про засади запобігання і протидії корупції, позасудових методів вирішення конфліктів (медіації), судової комунікації у контексті зв'язків судової влади із засобами масової інформації.
В навчанні діючих суддів господарської юрисдикції в НШСУ звертають увагу на особливості застосування господарськими судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та інших міжнародно-правових актів[4].
Також в НШСУ займаються проведенням наукових досліджень з питань удосконалення судочинства, вивченням міжнародного досвіду організації діяльності судів, науково-методичним забезпеченням діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.
Показник якості відправлення правосуддя безпосередньо залежить від рівня професійної освіти кожного судді, підвищенню якого покликані сприяти нові освітні курси з актуальних питань матеріального і процесуального права НШСУ.
Судді повинні вживати розумні заходи для збереження і розширення своїх знань, удосконалення практичного досвіду і особистих якостей, необхідних для належного виконання своїх обов´язків, використовуючи для цих цілей засоби навчання та інші можливості, які повинні бути доступні для суддів. Суддя повинен дотримуватися міжнародного законодавства, включаючи міжнародні конвенції та інші документи, котрі ратифіковані Верховною Радою України та практики розгляду справ Європейського суду з прав людини. В національному вимірі зазначене обумовлює також необхідність проведення постійного моніторингу змін у законодавстві України, що ґрунтується на принципах професіоналізму, системності, строковості та перспективності.
Національна школа суддів України повинна стати потужною базою підвищення рівня правової поінформованості суддів, оперативного отримання ними знань про реалії та новели чинного законодавства.
До суддів встановлена вимога дотримуватися порядку та етикету в ході всіх судових розглядів, поводити себе терпляче, гідно і ввічливо щодо сторін, присяжних, свідків, адвокатів та інших осіб, з якими суддя спілкується в офіційному порядку. З огляду на це доцільно запровадити до навчальних планів спеціальної підготовки суддів та їх періодичного навчання з метою підвищення рівня кваліфікації курси з основ професійної етики, конфліктології, а також доцільно періодично запроваджувати актуальні спеціальні курси для суддів за тематикою змін законодавства чи відповідно до проблемних питань практики вирішення спорів.
Список використаних джерел:
1. Україна. Закон. Про судоустрій і статус суддів. від 07.07.2010 №2453-VI [Електронний ресурс]. – режим доступу -http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17.
2. Національна школа суддів України. Статут(нова редакція) затверджений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №9/зп12 від 12.03.2012р.. [Електронний ресурс]. – режим доступу - http://www.nsj.gov.ua/files/1358425614Statut.pdf.
3. Василяка К.Л. Українська модель професійної підготовки суддів: проблеми і перспективи. // Вісник господарського судочинства. – 2012. – №4 – с.128-134.
4. Шукліна Н.Г. Професійний розвиток судді: виклики сьогодення // Вісник господарського судочинства. – 2013. – №3 – с.64-68.
5. Інтернет портал:[Електронний ресурс]. – режим доступу - http://radnuk.info/pidrychnuku/sydovi-orgonu/500-sydi/10420-s-3-------.html
Андрій Вороняк, суддя господарського суду Волинської області
_03_03.png)
