Із прийняттям Вищим господарським судом постанови від 02 липня 2014 року № 903/798/13 набрало законної сили рішення господарського суду Волинської області від 24.09.2013 року у справі № 903/798/13 за позовом Любомльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шацької районної державної адміністрації до дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк» ВАТ «Волиньрибгосп» третя особа товариство обмеженою відповідальністю «Волинська торгово-транспортна корпорація» про припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення виконкому Шацької районної Ради депутатів трудящих від 31.10.1959 року №314, державного акту на право постійного користування землею та повернення земельної ділянки до державної власності.
Позовні вимоги були вмотивовані систематичною несплатою відповідачем земельного податку, а саме, заборгованість по оплаті податку на землю за період з 01.01.2012р. по 30.04.2013р., який становить 121524,10 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 24.09.2013р. позовні вимоги задоволено, припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 483,468 га дочірнім підприємством «Рибгосп «Шацьк» ВАТ «Волиньрибгосп» та повернуто до державного органу влади - Шацької районної держадміністрації.
Вирішуючи справу по суті господарський суд Волинської області виходив із п.2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до якого право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
За приписами ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, встановлено, що відповідачем не сплачувався земельний податок протягом 2012 року та перших чотирьох місяців 2013 року, що тягне за собою припинення постійного користування земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком, посилаючись на ч.5 ст.17 Закону України «Про плату за землю», якою визначалось як систематичною несплата протягом року виробниками сільськогосподарської і рибної продукції земельного податку за користування цими земельними ділянками, а для інших платників – півроку.
Мотивуючи тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення, не було враховано, що основною діяльністю відповідача є розведення та реалізація рибної продукції, а її виробництво носить сезонний характер, яке зв’язане з зарибленням водоймищ та необхідним періодом для вирощування малька до її реалізації, період заборгованості по несплаті земельного податку при зверненні прокурора з позовом не перевищував одного року тому апеляційний суд вважав, що позовні вимоги прокурора в частині припинення ДП «Рибгосп Шацьк» ВАТ «Волиньрибгосп» права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 483,568га, яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області задоволенню не підлягають.
Дана норма була чинною до 01.01.2011 року і припинила свою дію з прийняттям та введенням у дію Податкового кодексу України, яким унормовано поняття систематичної несплати податків, і зокрема, несплати земельного податку (п.п. 287,1, 287,3 ст.287 Податкового кодексу України), де зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Оскільки, на час виникнення спірних правовідносин з січня 2012 по квітень 2013 року Закон України «Про плату за землю» втратив чинність, а Податковим кодексом України для виробників сільськогосподарської та рибної продукції не встановлено спеціальний пільговий порядок обчислення систематичної несплати земельного податку, висновок господарського суду Волинської області залишено в силі.
Щодо зобов’язання відповідача повернути відповідну земельну ділянку державної власності, а саме органу державної влади – Шацькій районній державній адміністрації, то господарський суд Волинської області виходив з того, що згідно положень Конституції України, Цивільного кодексу, Господарського кодексу, Земельного кодексу випливає, що органи виконавчої влади, або місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізує повноваження власника земельних ділянок.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження шодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Оскільки, спірна земельна ділянка знаходиться на території Піщанської сільської ради за межами населених пунктів, то суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов’язання дочірнього підприємства «Рибгосп Шацьк» ВАТ «Волиньрибгосп» повернути земельну ділянку загальною площею 483,568 га, яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району до державної власності – органу державної влади – Шацької районної державної адміністрації.
_03_03.png)
