Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (частина 1 статті 10 КУзПБ). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями статті 11 Кодексу.
Права та обов`язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень, зокрема, розпорядника майна, визначені у Кодексі (стаття 12, розділ ІІ. Розпорядження майном боржника).
Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.
Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:
1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;
2) зловживання правами арбітражного керуючого;
3) подання до суду неправдивих відомостей;
4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;
5) припинення діяльності арбітражного керуючого;
6) наявності конфлікту інтересів (абзац другий частини 4 статті 28 КУзПБ).
Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав (абзац третій частини 4 статті 28 КУзПБ).
За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абзац четвертий частини 4 статті 28 КУзПБ).
Таким чином законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:
- за заявою самого арбітражного керуючого - абзац перший частини 4 статті 28 КУзПБ;
- за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі -абзац другий частини 4 статті 28 КУзПБ;
- за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав - абзац третій частини 4 статті 28 КУзПБ.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого не викликає непорозумінь, ця норма у судовій практиці застосовується як імперативна, що не потребує додаткових роз`яснень з приводу її застосування.
Реалізація арбітражним керуючим права на дострокове припинення його повноважень у справі про банкрутство не може бути поставлена в залежність від обставин оскарження його дій (бездіяльності) учасниками справи про банкрутство; водночас, подання арбітражним керуючим заяви про його звільнення від виконання повноважень у справі про банкрутство не звільняє господарський суд від обов`язку розглянути скаргу (скарги) учасників справи на дії (бездіяльність) такого арбітражного керуючого в період виконання ним відповідних повноважень та надати вимогам скаржника (скаржників) належну правову оцінку.
Така правова позиція, зокрема, висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі № 5023/2005/15. І хоча така правова позиція висловлена на підставі аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вона є актуальною і під час застосування норм КУзПБ.
Наступним з випадків відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень є відсторонення за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі.
Такі підстави визначені пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу та пов`язані із встановленням у різній формі фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, або існування обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.
Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).
Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а також встановити обставини, вказані у пункті 135 цієї Постанови ,в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.
Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Імперативною нормою Кодексу (абзац третій частини 4 статті 28) комітету кредиторів надане право у будь-який час (що фактично означає - на будь-якій судовій процедурі банкрутства) звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, при цьому вказана правова норма прямо вказує на незалежність такого клопотання від наявності підстав відсторонення арбітражного керуючого.
Згідно частини 1 статті 48 КУзПБ протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене вище (щодо меж компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів), Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла висновку, що звернення до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень зборами кредиторів, а не комітетом кредиторів не є порушенням приписів абзацу 3 частини 4 статті 28 КУзПБ.
Судова практика господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав не є усталеною та єдиною. І оскільки Кодексом не передбачено оскарження окремо постанов апеляційного господарського суду за результатами перегляду в апеляційному порядку таких ухвал, правова позиція Верховного Суду щодо правильного застосування норми права, а саме абзацу 3 частини 4 статті 28 КузПБ відсутня.
Слід вказати і на те, що процедура відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень в кінцевому підсумку охоплюється компетенцією суду.
Рішення комітету кредиторів не може мати для господарського суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися відповідно до статті 86 ГПК України.
У разі надходження клопотання від комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд зобов`язаний щонайменше перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу.
Слід зауважити на тому, що хоча абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) і надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, комітет кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) не позбавлений можливості навести у відповідному клопотанні підстави прийнятого рішення, не охоплені пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ. Такими підставами можуть бути зокрема, загальна тривалість процедур банкрутства, недосягнення позитивних фінансових результатів у процедурі санації тощо, не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків або існуванням обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Водночас, оскільки абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав - здійснення цього права саме по собі не може apriori свідчити про зловживання комітетом кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) боржника процесуальними правами, наданими йому як учаснику у справі про банкрутство.
Проте, господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав, що є виключенням із загального правила про процесуальний обов`язок учасника справи зазначати підстави заяви (клопотання, заперечення), під час розгляду відповідного клопотання зобов`язаний, поряд із встановленням обставин, перелічених у пункті 135 цієї Постанови, вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Детальніше https://reyestr.court.gov.ua/Review/98083109
_03_03.png)
