Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Важливим загостреним питанням, яке виникло на сьогодні - це недофінансування апеляційних та місцевих судів. Голова Асоціації суддів господарських судів України (АСГСУ), голова Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька, спеціально для «Судово-юридичної газети» розповіла, на що потрібно звернути увагу стосовно даної проблеми, зазначивши, що зволікання із розглядом питання про збільшення обсягу фінансування призведе до катастрофічних та незворотних наслідків у вигляді не тільки погіршення якості правосуддя, а і взагалі припинення здійснення правосуддя судами України.
Ця ситуація склалася внаслідок свідомого закладення дефіциту фінансування судів у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» через обмеження Мінфіном граничних видатків. Як наслідок по судах утворився нерівномірний розподіл по виплатах: в одних судах залишок по суддівській винагороді та нестача по апарату; в інших недостатньо виплат суддям, а видатки на апарат на межі обсягу обов’язкових виплат, або взагалі помісячно недостатньо асигнувань для виплат суддям і працівникам апарату суду.
Якщо звернути увагу на багаторічну практику виконання Бюджету, то можна свідчити про те, що в перших місяцях бюджетного року, виділені Мінфіном щомісячні ліміти є недостатніми ні для оплати праці у повному обсязі, ні для покриття потреб на матеріально-технічне забезпечення роботи судів. Ця ситуація вимагає додаткового аналізу, як зазначила Наталія Богацька, що за 30 років функціонування судів України, це вперше, коли рівень оплати працівників апаратів судів встановлено нижче мінімальної заробітної плати по Україні, а фактичні виплати здійснюються із кредиторською заборгованістю.
Згідно статті 51 Бюджетного кодексу України, керівництво суду має за два місяці попередити усіх тих працівників, хто до того часу залишиться в апаратах судів (витримають та не звільняться самі), та в подальшому – звільнити їх через дефіцит бюджетних асигнувань на заробітну плату.
Не буде працівників апарату суду – відправлення правосуддя в судах стане взагалі неможливим.
Таким чином, спроможність судів здійснювати правосуддя поставлена в залежність від дій Міністерства фінансів України, як органу виконавчої влади, що взагалі порушує гарантований Конституцією принцип незалежності судової гілки влади.
З іншого боку, ми маємо державний, суспільний та міжнародний запити відносно підвищення якості здійснення правосуддя судами, відкритості та прозорості діяльності судів, впровадження новітніх засобів документообігу та комунікації з учасниками процесу, як то електронний суд, тощо.
Влучно було сказано, що заручниками фінансової ситуації є не тільки суди та працівники апаратів судів, а в першу чергу ті люди, які, звертаючись до суду за захистом свої прав, очікують на належний рівень судового процесу, натомість у судів елементарно не має коштів на направлення процесуальних документів, паперу, картриджів, тощо.
Отже, якщо обсяг фінансування судів не буде збільшений, то не буде і кваліфікованих працівників апарату суду, а через обмеження можливостей реалізації права на судовий захист, - і правосуддя.