Судова практика КГС ВС щодо визначення характеру позовних вимог про повернення земельної ділянки у зв'язку з припиненням дії договору оренди

Позовна вимога прокурора про зобов’язання повернути земельну ділянку у зв’язку з припиненням дії договору оренди має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглянувши справу №905/105/20 (постанова від 02.12.2020).

Касаційне провадження у справі стосувалося питання щодо визначення характеру заявлених прокурором позовних вимог про повернення земельної ділянки: майнові чи немайнові.

Ухвала суду першої інстанції, залишена без змін апеляційним судом, була мотивована тим, що позовні вимоги про повернення земельної ділянки є майновою вимогою. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Суд виходив з того, що прокурор не надав доказів доплати судового збору за звернення до господарського суду з позовом за ставкою, що передбачена для позовів майнового характеру.

ОП КГС ВС за результатами перегляду вищевказаної ухвали  зазначила, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява
повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій
оцінці.

За частиною першою статті 163 зазначеного Кодексу ціна позову
визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів ― сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ― вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ― загальною сумою всіх вимог.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) ― це вимога про захист права або інтересу, об’єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов’язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.

До позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об’єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці. Обґрунтовуючи позицію щодо немайнового характеру позову, прокурор посилається на те, що предметом позову є вимога про повернення орендарем (товариством) земельної ділянки орендодавцю (міськраді), яка з комунальної
власності не вибувала; право власності за згадану ділянку не оспорюється; спір
не пов’язаний з підтвердженням права на земельну ділянку; позовні вимоги мають зобов’язальних характер, а безпосереднім наслідком задоволення позовних вимог не стане зміна складу майна сторін.

ОП КГС ВС погодилася з наведеними доводами прокурора щодо немайнового характеру позовної вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки йдеться про правовідносини сторін, які врегульовані договором оренди, строк дії якого закінчився, а судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, лише у позадоговірних зобов’язаннях.

Таким чином, касаційний суд дійшов висновку, що позовна вимога
прокурора про зобов’язання повернути земельну ділянку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.

Детальніше з текстом постанови ОП КГС ВС від 02.12.2020 у справі №905/105/20 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/93296139.