Витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство, у розумінні ст. 1 КУзПБ не вважаються зобов’язанням боржника перед кредитором.

Господарський суд Дніпропетровської області від 12 лютого 2020 року ухвалою у справі № 904/4387/19 про банкрутство ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» визнав грошові вимоги ТОВ «Молочна компанія «Галичина» до боржника. Водночас цією ухвалою суд відмовив товариству в задоволенні заяви про прийняття додаткової ухвали та покладення на боржника судових витрат, здійснених на професійну правничу допомогу у зв’язку з розглядом справи. Судове рішення в цій частині мотивовано тим, що така вимога має правову природу поточних вимог кредитора, оскільки вона виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19 травня 2020 року ухвалу місцевого господарського суду в частині розгляду заяви про прийняття додаткової ухвали скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено заяву ТОВ «Молочна компанія «Галичина» та покладено на боржника здійснені товариством судові витрати на професійну правничу допомогу у зв’язку з розглядом цієї справи шляхом включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу погашення. У частині розгляду грошових вимог ТОВ «Молочна компанія «Галичина» до боржника ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

КГС ВС за результатами касаційного перегляду ухвалених у справі судових рішень щодо розгляду грошових вимог ТОВ «Молочна компанія «Галичина» до боржника залишив їх без змін.

Стосовно вирішення судами попередніх інстанцій питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу КГС ВС зазначив таке.

Системний аналіз норм ст. 123 ГПК України, ст. 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство, у розумінні ст. 1 КУзПБ не вважаються зобов’язанням боржника перед кредитором, а є витратами, здійсненими в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України, та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати є поточними вимогами та належать згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Детальніше з текстом постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19 можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/92556229