flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Щодо визначення в договорі строку нарахування штрафних санкцій

02 листопада 2020, 15:10

Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема можуть право пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) 

КГС  ВС розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Промелектроніка» (далі — ТОВ «Промелектроніка»)до державного підприємства «Одеський авіаційний завод» (далі —ДП «Одеський авіаційний завод») про стягнення коштів і прийняв постанову,в якій зазначив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

02.02.2016 ТОВ «Промелектроніка» як постачальником та ДП «Одеський авіаційний завод» як покупцем укладено договір № 22/МТ3—16 (далі — договір), за яким постачальник зобов’язався передати, а покупець прийняти й оплатити продукцію.

Відповідно до пункту 7.2 договору, в разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості. Згідно з пунктом 7.6 договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

У зв’язку з простроченням ДП «Одеський авіаційний завод» виконання грошового зобов’язання за договором ТОВ «Промелектроніка» заявлено до стягнення з відповідача заборгованості (пеня, 3% річних, інфляційні втрати).  Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 рішення місцевого господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Суд дійшов висновку, що розрахунок пені позивача є методологічно правильним, проте він є хибним у зв’язку з включенням в період нарахування пені прострочення оплати за кожною накладною після сплину 6 місяців від дати, коли оплата мала бути здійснена (позивачем помилково не застосовано у розрахунку пені приписи частини шостої статті 232 ГК України).

У зв’язку з цим обґрунтованим є нарахування пені в меншій сумі ніж визначено в позовних вимогах. Судом зменшено суму неустойки на 50% відповідно до приписів частини третьої статті 551 ЦК України, частини першої статті 233 ГК України.

ОЦІНКА СУДУ

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором
у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній,визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов’язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК України), зокрема можуть пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені за період прострочення грошового зобов’язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано, є помилковим.

Ураховуючи викладене, КГС ВС скасував постанову Південно – західного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 в частині вирішення спору про стягнення пені та ухвалив нове рішення у скасованій частині.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/91466015