Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних, - роз'яснює суддя-спікер Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області

04 вересня 2018, 14:23

 Суддя-спікер Вознесенського міськрайонного суду

 Миколаївської області Наталія Зубар 

Статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Про це зазначено в постанові Верховного Суду від 25 червня 2015 року у справі №5-111кс15.

Разом із тим ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 05 червня 2018 року матеріали кримінального провадження №523/6472/14-к передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі того, що обставини справи вимагають відступу від висновку про застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України - постанова від 25 червня 2015 року у справі №5-111кс15 (пункт 7 параграфа 3 розділу 4 «Перехідні положення» Закону № 2147-VIII), та матеріали провадження містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (частина п'ята статті 434-1 Кримінального процесуального кодексу України).

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 05 червня 2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74838889) зазначено:

«31.За матеріалами провадження, до суду першої інстанції було передано обвинувальний акт, відповідно до якого ОСОБА_2 обвинувачувався в учиненні злочинів, передбачених пунктом 6 частини другої статті 115 КК та частиною четвертою статті 189 КК, а ОСОБА_3 - в учиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 189 КК. Таким чином, при переданні обвинувального акта до суду ОСОБА_2 мав право на розгляд його справи судом присяжних.

32. У справі відсутні підтвердження тому, що суд під час підготовчого засідання роз'яснив ОСОБА_2 це право або з'ясовував його думку з цього приводу. З огляду на це, в колегії суддів не викликає сумніву, що суд порушив порядок роз'яснення цього права, встановлений статтею 384 КПК у тому тлумаченні, яке надав цьому положенню ВСУ в постанові від 25 червня 2015 року в справі № 5/111кс15.

33. У подальшому, коли під час судового розгляду було пред'явлено змінене обвинувачення, і вже ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачувалися у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 115 КК, суд роз'яснив їм обом право на розгляд їхньої справи судом присяжних.

34. Обидва обвинувачені, кожен з яких був представлений захисником, після цього роз'яснення категорично відмовилися від розгляду справи судом присяжних і наполягали на продовженні та завершенні судового розгляду тим же складом суду. Матеріали провадження не дають підстав вважати, що в сторони захисту існували будь-які перешкоди зробити вибір на користь суду присяжних після роз'яснення такого права судом.

35. Сторона захисту також не порушувала це питання в апеляційному суді, що свідчить про те, що розгляд справи без участі присяжних був свідомим рішенням сторони захисту.

36. У такій ситуації колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 25 червня 2015 року у справі № 5/111кс15».

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03 липня 2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75186604#) у цьому провадженні вказала, що:

«18. Приймаючи кримінальне провадження, Велика Палата враховує положення кримінального процесуального законодавства, а саме пункт 7 параграфа 3 розділу 4 «Перехідні положення» Закону № 2147-VIII, відповідно до якого суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

19. В ухвалі колегії суддів Касаційного кримінального належним чином обґрунтувано існування проблеми наявності/відсутності у суду касаційної інстанції повноваження розглядати питання, які не були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, якщо сторона мала можливість їх поставити і не поставила перед відповідними судами в належний час та спосіб.

20. Велика Палата вважає, що проблема законності складу суду при відсутності роз'яснення судом обвинуваченому на підготовчому засіданні права на суд присяжних та істотності такого порушення і його значення для забезпечення права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, є виключною і потребує вирішення».